Однією із ключових проблем сучасної аквакультури є корисне використання білку (NPU – net protein utilization). Корисне використання білку – співвідношення кількості амінокислот перетворених у білок до кількості спожитих амінокислот. На даний момент в умовах РАС (рециркуляційна аквакультурна система) цей показник сягає всього 25%. Тобто 75% протеїну в кормах не використовується належним чином. А протеїн, як відомо, це самий дорогий компонент рибних комбікормів, і його низьке використання приводить до збільшення собівартості вирощеної продукції.
Окрім того, невикористаний протеїн відкладається у вигляді відходів, на переробку яких потрібно затрати певну кількість енергії. Окрім цього у воді накопичується величезна кількість поживних речовин, котрі не використовуються належним чином.
Отже ми зіштовхуємося із ситуацією, коли витрачаємо величезні кошти на придбання кормів, потім витрачаємо колосальну кількість енергії для переробки відходів, і при цьому позбавляємо себе шляхів інтенсифікації нашої аквакультури. Окрім того, ми несемо великі капітальні затрати для організації фільтрації води в РАС. Але до цього ми ще повернемося наприкінці цієї статті.
Що ми можемо робити в цій ситуації? В принципі, саме найлегше це нічого не робити. Просто продовжувати працювати по старинці, вирощуючи рибу екстенсивним способом. При цьому бажано дорікати державу про те, що вам чогось не дали, не зробили і тому все у вас погано.
Другий варіант – це впровадження РАС технології. На жаль, в наших обмежених фінансових умовах будівництво РАС по новітнім технологіям – це дуже затратно. Тим паче, що навіть самі сучасні технології не дозволяють добитися вищого рівня корисного використання білку. Це можливо зробити тільки шляхом розробки спеціальних кормів, котрі дозволяють збільшити цей показник.
Нам повезло, що ми живемо в період активного розвитку аквакультури, що повязано із зниженням запасів Світового океану. Це штовхає вчених та фермерів до мінімізації використання дорогих кормів, що веде до розвитку нових технологій для підвищення рибної продуктивності.
БФТ
Однією із таких технологій являється технологія біофлокуляції. Завдяки її впровадженню ми маємо зможу підвищити корисне використання протеїну до 50%. Давайте спробуємо розібратися в цій технології.
БФТ – це метод покращення якості води за рахунок балансу азоту та вуглецю в системі.
Біофлок – скупчення макро- та мікрофітів, в тому числі діатомових водорослів, найпростіших, бактерій, грибів, а також залишки мертвих тварин, фекалії та інша органіка. В результаті симбіотичного скупчення отримуємо колонії з високим рівнем мікробіального протеїну, котрий споживається рибами та ракоподібними.
Дана технологія недавно була признана як сталий (самодостатній) метод контролю якості води із додатковим виробництвом протеїну у середовищі.
Розроблена доктором Авнімілеч в Їзраїлі в кінці 1990-х, де широко застосовується для товарного вирощування тиляпії. Дана технологія також застосовується для вирощування морських креветок роду Penaeus (ваннамей, тигрова). Це найбільш продуктивний спосіб вирощування ракоподібних на сьогодні.
Мікробіальний протеїн, котрий виробляється завдяки цій технології, має набагато більшу харчову цінність за той протеїн, котрий міститься в продукційних кормах. Це веде до зменшення затрат на корми на 25-30%.
Біофлок – скупчення макро- та мікрофітів, в тому числі діатомових водорослів, найпростіших, бактерій, грибів, а також залишки мертвих тварин, фекалії та інша органіка. В результаті симбіотичного скупчення отримуємо колонії з високим рівнем мікробіального протеїну, котрий споживається рибами та ракоподібними.
Як же створити сприятливі умови, при яких формуються високопоживні пластівці?
Басейни для вирощування креветки по технології БТ
Перше, що ми робимо, ми обмежуємо обмін води. Дана технологія ще називається технологія із нульовим обміном (zero exchange system). Тобто вода доливається тільки по мірі випаровування.
Це веде до на накопичення органічних відходів, котрі використовуються для живлення гетеротрофних бактерій (гетеротрофи, організми, що використовують для свого живлення готові органічні сполуки).
При цьому ми примусово перемішуємо воду із допомогою повітря та водяних помп, що веде до створення ідеальних умов для росту бактерій. В процесі дозрівання бактеріальних пластівців (колоній) на них розвиваються автотрофні нітрифікуючі бактерії, котрі дозволяють переробити неорганічні речовини (амміак, нітрити) в органіку, котру дальше споживають гетеротрофні бактерії.
Завдяки постійному контролю якості води, ми можемо регулювати параметри води додаючи необхідну кількость азоту чи вуглецю. Саме завдяки правильному співвідношенню цих базових речовин ми маємо можливість добиватися умов, при яких переробляється весь органічний матеріал, та утворюються бактеріальні пластівці, багаті на мікробіальний протеїн.
Риба та ракоподібні поїдають бактеріальні пластівці, що веде до значних приростів рибопродуктивності, тому що завдяки цим процесам корм засвоюється повторно.
Це свого роду біомімікрія, тобто повторення природніх механізмів в контрольованих штучних умовах. Насправді, у природи уже давно є еффективні методи вирішення проблеми переробки органічних відходів. Нам залишається тільки їх освоїти та максимально інтенсифікувати виробництво рибної продукції.
Продуктивність БФТ
Дана технологія підходить для вирощування всіх видів риб, котрі живляться фітозоопланктом (детритофаги теж). БФТ являється однією із самих популярних технологій для вирощування ракоподібних, зокрема креветки ваннамей.
Одним із самих поширених обєктів світової аквакультури є тиляпія. Це надзвичайно важлива риба для харчування багатьої народів світу. Завдяки активному вирощуванню цього виду риби в аквакультурі, багато бідних країн світу частково вирішують свої проблеми в харчуванні.
Основні дані по продуктивності технології біофлокуляції:
- до 40 кг тиляпії на 1 м3
- 2 кВт на 1 кг вирощеної продукції
- безвідходне виробництво
- можливість повторного використання води
- кормовий коефіціент для тиляпії нижче 0,9
- до 8 кг креветки на 1 м3
- кормовий коефіціент для креветки в районі 1,3 (тиляпія – 0,9)
Облов тиляпії
Інвестиції
В порівнянню із технологією РАС, капітальні затрати по якій сягають рівня 10-12 Євро за 1 кг вирощеної продукції в рік, БФ технологія набагато дешевша в реалізації. Вартість капітальних затрат для реалізації даної технології обійдеться фермеру десь в районі 3-4 Євро за 1 кг вирощеної на рік продукції. Що позволяє одразу понизити собівартість вирощеної в таких умовах продукції.
Будівництво невеликої ферми по вирощуванню 30 000 кг тиляпії на рік може коштувати десь в районі 2,5 млн. гривень (без врахування вартості землі). Така ферма може заробляти в районі 1 млн. гривень на рік, що робить цю інвестицію досить привабливою в сучасних економічних умовах.
Наша креветочна ферма
5 місяців назад під Києвом наша компанія почала будівництво першої в Україні ферми по вирощуванню тихоокеанської білоногої креветки Penaeus vannamei, котру ще коротко називають ваннамей. Цей вид креветки являється лідером вирощування ракоподібних у світі.
Основні дані по нашій фермі:
● Розрахована на 5000 кг вирощування в рік
● 4 басейни по 90 м3
● 3 цикли вирощування на рік (по 120 днів)
● Можливість отримання першого урожаю уже після 60-ти днів
вирощування (креветка 10 грамм)
● Технологія БФ
● Теплиця 450 м.кв.
● Паливна на 160 кВт (тверде паливо)
● 8 км від Києва
Наша ферма являється навчально-дослідною фермою, де в майбутньому спеціалісти інших ферм зможуть проходити навчання технології вирощування ракоподібних. На даному етапі ми вже вирощуємо першу партію креветок, але про якісь видатні результати говорити поки що рано.
Перспективи БФТ в Україні
На даний момент дана технологія при правильному застосуванні та просуванні може дуже змінити виробництво аквакультурної продукції.
Ця технологія ідеально підходить для вирощування тиляпії, але їй потрібні закриті приміщення, щоби дотримуватися ідеального температурного режиму (28-29С).
Влітку по даній технології можна вирощувати практично всі види коропових риб. Ми у кінці вересні 2016 року плануємо отримати перший в Україні урожай вирощеної на БФТ нільскої тиляпії.
Одним із самих перспективних використань даної технології може бути вирощування раків у відкритих водоймах. Завдяки властивостям даної технології, раки можуть постійно мати додаткове джерело живлення, що значно вплине на можливий канібалізм та ріст раків.
Так що приєднуйтесь до піонерів аквакультурної галузі України!
