Хто із нас не любить раків? Особливо якщо раки правильно приготовані, великі, смачні… А ще якщо із якимось модним крафтовим пивом, то що може бути краще за вечір за столом із улюбленими друзями?
Річкові раки стали харчовим продуктом із давних давен. Наші предки річкових раків вживали в їжу не тільки для того, щоб урізноманітнити і задовольнити свої смакові потреби, але й тому, що користь раків для здоров’я людини неоціненна. Це корисний продукт, який славиться відмінним смаком: м’ясо раків дуже ніжне, смачне, а головне – поживне. Поживна цінність і користь раків обумовлена великим вмістом в них білка. Причому цей білок легко засвоюється в організмі.
У складі м’яса раків, окрім білка, є ще багато інших корисних компонентів. Як і в рибі, в раках міститься багато фосфору, заліза, кобальту, а також магнію, кальцію і калію. При всій поживності цього продукту калорійність раку не висока, а вміст жирів на сто грамів продукту не більше 1%. З цієї причини вживання раків дуже корисно для здоров’я людини під час дієти. У ста грамах м’яса раку не більше 77 калорій.
Раки рекомендується вживати і з профілактичною метою: вони не дозволяють розвинутися захворювання під назвою зоб. У м’ясі раків міститься достатня кількість йоду, щоб запобігає проблем із щитовидною залозою.
Одним словом, куди не глянь, а від раків одна користь! Напевне саме тому і багато людей цікавляться розведенням раків на промисловій основі. По кілька разів на тиждень отримуємо запити щодо розведення та вирощування раків. Тому вирішили спільними зусиллями написати статтю про перспективи вирощування раків в нашій країні.
Українські раки
Річковий рак (Astacus) — рід безхребетних тварин ряду десятиногих ракоподібних (Decapoda), довжина тіла зазвичай 6-15 см, іноді — до 80 см. Рід складається з трьох видів, усі зустрічаються в Україні: Рак широкопалий (Astacus astacus L.), поширений у деяких невеличких річках і озерах правобережної заплави Дністра, Пруту й Тетерева; Рак товстопалий (Astacus pachypus L.) у Дніпровсько-Бузькому лимані: Рак вузькопалий (Astacus leptodactylus Eschz.) у всіх прісних та солонуватих водоймах. Найбільше промислове значення в Україні має рак вузькопалий. Як мешканці водойм ракоподібні дихають зябрами.
Саме так подає нам Вікіпедія інформацію про видовий склад наших рідних українських раків. Саме вузькопалі раки найчастіше попадають до нас на стіл. Давайте попробуємо розібратися наскільки вигідне промислове розведення таких раків.
Однією із самих найбільших проблем раків роду Astacus являється тугорослість. За перший сезон новонароджені рачата досягають розміру всього в 3-5 см та вагою від 6-8 грам. На наступній сезон рак досягає розміру 10 см та маси до 40 грам, та вважається промисловим. Аби набрати масу в 100 грам річному раку нерідко потрібно 5-8 років.
Рак вузькопалий – основний вітчизняний об’єкт споживання раків
Для інтенсивного вирощування вузькопалого раку потрібні великі площі водойм. При найкращих умовах (тепло, якість води, наявність кормів) можливо виростити 250-300 кг раків на одному гектарі. В ставках із полікультурою (короп, білий амур, товстолоб) ця цифра різко зменшується до 50-100 кг раків із одного гектара. При оптовій ціні 8-10 доларів за 1 кг великих раків це виходить непоганою добавкою для рибного фермера. Але досягнути такого рівня вилову рака не так то й просто в таких умовах.
Зрозуміло, що основна частина раків, котра споживається нами, добувається в природних умовах. Не завжди раки добуваються на законній підставі. Рейд новоствореного рибного патруля Держрибагенства по злачним місцям в серпні-вересні 2016 року виявив цілу низку випадків незаконного вилову та торгівлі цими тваринами. Спеціалізованих ракових ферм в Україні немає.
В інтернеті при запиті “ракова ферма” ви знайдете купу посилань на сторінки, де розказують як організувати ракову ферму. Але чи бачили ви хоча б одну із них вживу? Якщо бачили, то поділіться інформацією. Думаю, що читачі із задоволенням попросяться на екскурсію аби своїми очима побачити “де раки зимують”!
Австралійські раки – перспективний об’єкт вітчизняної аквакультури
А ось те місце, де раки справді зимують, знаходиться в Австралії!
На січень 2016 року в Австралії було описано 142 види раків. Сто сорок два! Порівняйте із нашими трьома і тоді зрозумієте, чому нашим землякам в Австралії добре живеться: мають змогу ласувати величезною кількістю раків. Ось де справжнє царство раків на світі. Самі найбільші австралійські раки виростають до 2,5 кг і їх називають річковими лобстерами!
Щойно виловлені яббі
І було б дивно, якщо б серед такої видової різноманітності не знайшлося видів, котрі швидко ростуть, невибагливі до умов існування та дають змогу вирощувати їх у великих кількостях. В Австралії є дуже багато справжніх ракових ферм, бо вилов ракоподібних в природі дуже обмежений. Тому фермери уже здавна вирощують смачних раків для потреб місцевого населення.
Пропонуємо всім зацікавленим у вирощуванні раків взяти участь в проекті “Ракова ферма”.
Яких же раків розводять австралійські фермери? Чи можемо ми вирощувати цих раків в наших умовах? Що для цього потрібно? На ці питання ви знайдете відповіді дальше.
Самим популярним видом для промислового вирощування раків являється рід Cherax. Нижче ви познайомитеся із трьома самими розповсюдженими видами раків.
АККР – червоноклішневий рак
Цей рак дуже давно відомий серед наших акваріумістів. Ще його називають АЧКР (австралійський червоноклішневий рак, російською АККР), тому саме за цією аббревіатурою потрібно цікавитися цим раком в Інтернеті.
Відмітна риса цього виду (Cherax quadricarinatus) – яскраве забарвлення, типове для тропічних видів. Природній ареал – річки Квінсленда і Північної території Австралії, відомих як ізольовані тропічні території. Тривалість життя 5 років, довжина – до 40 см. Максимальна вага самців – 500 грам, самок – 400.
Червоноклішневий рак
Рак не вимогливий до якості води – активна реакція води в межах pH 6,5-8,5, жорсткість – від 5 до 20. Оптимальна температура води при утриманні – 20-28 ºС. фактор, що лімітує при утриманні – температура нижче 10 ºС і вище 36 ºС. Може виживати при низькому вмісті кисню і високому вмісті нітратів, а найнебезпечнішим для раку є наявність у воді іонів міді.
Оптимальні параметри для високого темпу росту: pH – 8, жорсткість – 5-15, t води – 28 ºС, розчинений О2 – 7 мг/л.
Самка АЧКР із ікрою
Рибоводно-біологічні показники вирощування австралійських раків:
- Товарна маса до 200 г і більше, досить швидкий темп зростання – за 6 місяців маса
до 50-60 г; - Вміст м’яса в хвостовій частині 30% (15-20% у інших видів, в тому числі наших раків);
- Невибагливий, переносить несприятливі умови, широкий діапазон параметрів води для вирощування;
- Миролюбний, при високій щільності посадки не агресивний;
- Не копає нір;
- Споживає різноманітні види кормів з низьким вмістом протеїнів (близько 20%);
- Плодючість самок масою 100 г складає близько 1 000 рачат.
Яббі
Cherax destructor – руйнівник, саме таку страшну назву має звичайний яббі, котрий отримав цю назву за свою шкідливу для людей звичку руйнувати дамби. Ці раки полюблять проводити денний час в нірках, котрі вони самі для себе виривають в берегах водойм. Переважно раки харчуються рослинними рештками та детритом, але не минають рибки, личинок хірономід чи інших високобілкових ласощів. На полювання раки виходять вночі.
Яббі
Природній ареал цього виду раку – Вікторія, Новий Південний Уельс, хоча даний вид можно зустріти в Квінсленді, Південній Австралії та в багатьох частинах Північної території. Яббі деструктор – самий розповсюджений вид раків в Австралії.
Максимальна довжина яббі складає 30 см, але основна маса популяції раків від 10 до 20 см. Вага самців – до 300 грам, самки рідко набирають більше 150. У віці 16 місяців молодий рак може важити до 100 грам, а в 6 місяців вони виростають до 30-40 грам, що являється промисловим розміром.
Пропонуємо всім зацікавленим у вирощуванні раків взяти участь в проекті “Ракова ферма”.
Невибагливий до кількості розчиненого кисню (може виживати до рівня 1 мг/л), в період засухи заривається в землю, де довгий час може перечікувати момент настання сезону дощів. Температурний режим – від 4 до 35С, рН має бути слаболужний – 7,5-9,5, легко переносить соленість води до 12 ppt.
Потужні клешні деструктора
Всі австралійські раки відзначаються високим виходом м’яса (до 30%), і яббі в цьому сенсі теж не відстає від інших.
При екстенсивному вирощуванні австралійські фермери закладають близько 5 штук на 1 м.кв, що дає можливість за сезон отримувати 300-350 кг з 1 гектару площі.
Маррон
Марронами називають два близько споріднені види раків – Cherax cainii (гладкий маррон) та Cherax tenuimanus (волохатий маррон). Це найбільший вид раків в Західній Астралії, та третій по величині рак в світі. Маррони є ендеміками Західної Австралії.
Виростають до 40 см, вага дорослих самців може досягати 2,5 кг. Саме за ці розміри їх часто називають річковим лобстером. До ваги в 100 грам ці раки виростають за один сезон. Інколи самі швидкоростучі можуть досягати до 200 грам в перший рік життя, а в двохрічному віці ці гіганти можуть досягати 350-600 грам.
Дорослий маррон
На відміну від вищеперечислених раків, маррони вибагливі до якості води. Вони населяють місця, де є постійна течія, чиста, багата киснем, вода та багато їжі. Найкраще підходить вода із такими показниками: рівень розчиненого кисню вище 3 мг/л, рН – 7,5-8,5, за гальна жорсткість – 50-300 мг/л, температура – 17-25С (ідеальні умови, але переносить пониження до 8С), аммоній – менше 0,25 ppm, погано переносить солоність води вище 3 ppt.
Гігантський маррон
У марронів самий найкращий вихід мяса – до 50%. За що вони вважаються самим делікатесним раком в світі. Ціни за кілограм цього раку можуть перевищувати 100 доларів за кг.
Маррони – одні із самих перспективних культур ракоподібних в світі, бо при правильній технології дають можливість вирощувати до 4 000 кг із одного гектара на рік.
Є надзвичайно красива кольорова форма маррона Electric Blue, котра користується надзвичайною популярністю у любителів акваріумів.
Блакитний маррон
Що ж робити українським фермерам?
Зрозуміло, що погодні умови, котрі склалися у нас в Україні не дозволяють цілий рік вирощувати австралійських раків у відкритих водоймах. Цикл вирощування цих раків у відкритих водоймах може складати десь 4-5 місяців. Весь інший час раків треба десь утримувати. Існує кілька варіантів по вирощуванні даних раків в наших кліматичних. Давайте разом опишемо кілька схем.
Для кожної із схем плануємо отримувати маленьких рачат на спеціальних фермах в осінньо-зимовий час. Після розведення переселяємо рачат у водойми із теплою водою, де вони підростають до 5-10 грам. До випуску у відкриті водойми (100-200 м.кв., глибина – 1-1,2) маленькі раки вже значно виростають, що дозволяє їм за 4-5 місяців досягнути промислового розміру в 35-50 грам. Частину раків реалізуємо, а решту відправляємо на зимовку у закриті водойми (басейни в теплицях) із мінімально потрібною температурою, достатньою для виживання раків до наступного сезону. Дальше випускаємо однорічних раків у відкриті водойми та отримуємо великих раків вагою до 100 грам (маррони будуть більшими).
І такими можуть бути маррони
Друга схема передбачає утримування раків взимку у закритих водоймах із підігрівом, фільтрацією води та харчуванням. За цей час раки зможуть набрати великої ваги за значно коротший час, але дана схема вирощування потребує значних капітальних та операційних витрат. Думаю, що саме така схема прекрасно підійде для вирощування самого дорого раку – маррона, на котрого завжди є попит на світовому ринку. Хоча треба розраховувати і для інших видів раків.
Пропонуємо всім зацікавленим у вирощуванні раків взяти участь в проекті “Ракова ферма”.
До речі, басейни для зимового зберігання раків можуть бути неглибокими – 30-40 см (адже для раків більш важлива площа), що дозволяє розміщувати їх у кілька ярусів. На 1 кв.м. такої площі при низькій температурі води можно утримувати 50-100 однорічних раків. Звичайно, що при вирощуванні на теплій воді треба тримати в два раза менше раків на одиницю площі, при цьому влаштовуючи схованки, де раки можуть безпечно перелиняти.
Червоклішневий рак є в Україні уже досить давно. На жаль, ніхто до цих пір не спробував підійти до вирощування цього гідробіонту в промисловому масштабі. АЧКР – є одним із самих простих в розведенні та отриманні молодняку. Автор цієї статті мав можливість побувати на фермі в РФ (м. Астрахань), де у невеликих кількостях місцеві підприємці вирощують раків даного виду. Вирощують саме по вищеописаній схемі, котра реально працює та дозволяє отримувати непогані врожаї. Наскільки нам відомо, то при вирощуванні використовувалися овочі, каші та інші продукти рослинного походження. Спеціальні корми не використовувалися. В Україні нами розроблені корми для креветки, котрі точно підійдуть для інтенсивного вирощування раків, адже потреби у харчуванні у всіх ракоподібних схожі.
Малят АЧКР можливо замовити у невеликій кількості. Сезон розведення якраз зараз стартує, тому можливо вже на весну отримати підрощених раченят, котрі вже через рік порадують вас своїм розміром та смаком.
Решту видів (яббі, маррони) наша команда планує завезти із Австралії із місцевого розплідника. Тому невдовзі можно очікувати появу посадкового матеріалу у невеликих кількостях.
Яббі теж досить простий рак в розведенні, і так, як і АЧКР, дає потомство кілька разів на рік. А ось благородні маррони розмножуються один на рік, тому треба буде постаратися аби отримати раченят в потрібний момент. Тому роботу над проектуванням та будівництвом ракової ферми треба починати заздалегідь, аби до початку сезону вже мати необхідну кількість посадкового матеріалу.
На наступній сезон почнемо пробувати вирощувати австралійських раків одразу в кількох місцях нашої батьківщини. Вибрані місця у Львівській, Київській, Херсонській та Одеській областях. Попробуємо виростити пробну партію і обов’язково поділимося результатами. Якщо кому цікаво взяти участь в цьому проекті, то прохання звертатися.
Маємо величезну надію, що промислове раківництво докаже свою спроможність і ми зможемо вживати якісний вітчизняний продукт.
Пропонуємо всім зацікавленим у вирощуванні раків взяти участь в проекті “Ракова ферма”.
