Шримс звичайний або піщана креветка

Шримс звичайний або піщана креветка

Пам’ятаєте смак тих маленьких креветочок, котрими нас так часто пригощали продавці на пляжах наших морів? Багато з вас навіть не знає, що цей вид креветок називається шримс звичайний або піщана креветка. І сьогодні ми розкажемо про те, що цей холодолюбний вид креветок може бути надзвичайно перспективним для вирощування на півдні нашої країни.

По данним Вікіпедії

Шримс звичайний, відомий також як креветка піщана (Crangon crangon) — вид креветок родини Шримсові (Crangonidae). Має високе промислове значення, відловлюється переважно у південній частині Північного моря, також у Ірландському, Балтійському, Середземному і Чорному морях, і атлантичному узбережжі Скандинавії і частини Марокко.

Дорослі особини сягають 30-50 мм довжиною, окремі особини — до 90 мм. Креветка має маскувальне забарвлення, що імітує колір піщаного дна і може змінюватись в залежності від типу середовища. Живуть на мілинах із солонуватою водою, де живляться переважно вночі. Вдень вони закопуються у пісок, ховаючись від хижаків — птахів і риб, але залишаючи на поверхні антени.

Як і для інших представників родини шримсових, для креветки піщаної характерним є перший періопод, що знаходиться під клешнею, а також короткий рострум.

Самиці досягають статевої зрілості маючи в довжину 22-43 мм, самці – 30-45 мм. Із яєць викупляються планктонні личинки. До досягнення стадії пост-личинки, яка переходить до донного способу життя, проходить п’ять линьок.

Посилання: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9

Виявляється, що фермери багатьох європейських та азіатських країн (Китай) зацікавлені в тому, аби цей холодолюбний евригалинний вид був одомашнений та вони мали можливість вирощувати цей вид в умовах аквакультури. Тому вченими та дослідниками ведуться роботи в цьому напрямку.

Піщана креветка або шримс звичайний
Піщана креветка або шримс звичайний

Зокрема, тестування успішного протоколу вирощування личинок шримсу може бути використане для розробки широкомасштабної системи вирощування посадкового матеріалу C. crangon як в проточній, так і в рециркуляційній системах. Це дасть змогу отримувати якісний посадковий матеріал, котрий за 4-5 теплих місяців зможе досягати товарної ваги в умовах аквакультури.

Дослідники з Гентського університету та науково-дослідного інституту сільського господарства, рибного господарства та продовольства Фландрії (ILVO), які досліджували способи вирощування посадкового матеріалу отриманих від плідників, котрих вилучили із природного середовища.

Вчені відзначають, що піщані креветки (Crangon crangon) – комерційний вид, котрий високо ціниться у Європі: 26 000 тонн варених піщаних креветок вартістю приблизно 100 мільйонів євро було виловлено та спожито в Нідерландах, Німеччині, Бельгії, Франції, Данії та Великобританія протягом 2016 року.

Однак вони також відзначають, що зміна ринку пропонує нові можливості для введення цього виду креветок в аквакультуру, коли будуть подолані певні проблеми з репродукцією та підрощуванням посадкового матеріалу.

За останні кілька років попит в Європі на великі живі креветки (> 70 мм) збільшився, на 20-30% вища вартість продажу, ніж варені піщані креветки. Зростання попиту та висока комерційна цінність можуть зробити цей вид привабливим кандидатом для аквакультури.

Вони стверджують, що невдача попередніх дослідницьких проектів щодо відтворення піщаної креветки у неволі, що відноситься до середини 1960-х років, пояснюється декількома факторами (корм, щільність посадки, умови утримання), які все ще потребують оптимізації для ефективного та життєздатного вирощування цього виду. В результаті, щоб допомогти подолати ці проблеми, вони дослідили способи вирощування личинок піщаних креветок в закритих умовах, та створили необхідні умови для проектування та експлуатації дрібномасштабної стаціонарної системи для вирощування личинок.

Для отримання яєць креветок вони відловлювали самок, котрі вже носили яйця, використовуючи невеликий траловий траулер. Після того, як вони забрали яйця в самок, то після цього проект був зосереджений на оптимізації інкубування яєць, виживання личинок за допомогою температури води, підбору корму, режиму годування та щільності посадки.

Дослідники здійснили ряд проривів, зробивши висновок що їхній результати їхніх експериментів дозволяють припустити, що личинки можна вирощувати при високій щільності (300 личинок на 1 літр води) з високою виживаністю 73,5 (± 5,4)% в умовах рециркуляційних систем.

«У цих системах личинок можна годувати виключно наупліями артемії (Artemia salina) відповідно до режиму годування, який коригується на основі основних етапів розвитку личинки. Додавання мікроводоростей може додатково збільшити виживання на 10 відсотків. Інформація, зібрана в ході цього дослідження, може бути застосована для подальшої оптимізації розвитку личинок як в проточній, так і в рециркуляційній системах», – кажуть дослідники.

Більше того, вони висловлюють переконання, що їхній успіх у створенні протоколу вирощування личинок для цього виду (від яєць до мальків) можна використати для розробки широкомасштабної системи вирощування личинок C. crangon як в проточній, так і в системі рециркуляції із метою максимізації виробництво здорового посадкового матеріалу.

Так що на базі інкубаторія для креветок ваннамей можна також створити окреме відділення, котре буде займатися вирощуванням посадкового матеріалу піщаної креветки, що дасть можливість фермам по вирощуванню креветок навіть в зимовий період вирощувати піщану креветку та випускати її в літні вигульні ставки для того, аби звільнити місце для вирощування теплолюбивих креветок ваннамей.

Паралельно потрібно вести науково-дослідницьку роботу із метою виведення генетичних ліній, котрі будуть рости більшими та досягати набагато швидше кращих результатів для фермера. Але це вже наступний крок.

Теги:

#креветка піщана#шримс звичайний

Схожі статті

Агрессивный хищник - клариевый сом
Новини

Вирощування кларієвого сома в Україні: перспективи, витрати, ринки збуту

Вирощування кларієвого сома в Україні стрімко набирає популярність. Африканський сом кларій (Clarias gariepinus) — це невибаглива, швидкоросла риба, яка ідеально підходить для інтенсивного вирощування у рециркуляційних аквакультурних системах (РАС). Сьогодні ми розглянемо, чи справді це вільна ринкова ніша, які витрати потрібні на запуск ферми на 300 тонн на рік, куди реалізовувати продукцію, і які ризики […]

4 хв читання
Личинка триплоїда форелі
Новини

Триплоїдність в аквакультурі

ДНК – молекулярна основа спадковості майже для всього життя на землі – найбільш часто організована в лінійні структури всередині клітинного ядра, які називаються хромосомами. Кожен окремий вид тварин або рослин має характерне, постійне число хромосом. Плоїдність означає ступінь кратності цього основного числа хромосом. У той час як більшість організмів є диплоїдними (володіючи двома повними наборами хромосом, або […]

6 хв читання
Перший урожай червоної тилапії
Новини

Перший урожай червоної тилапії

Вчора із друзями спробували нашу гібридну тиляпію, котру нам вдалося виростити на нашому господарстві. Висновок: смачно і мало! Мінімальна наважка тилапії – 500 грамм. Є декотрі вагою до 600 грам. Їм трохи більше 6 місяців, але взимку їх ріст був трохи загальмований, бо не вдавалося тримати оптимальну для їх росту температуру. Тилапія – одна із […]

2 хв читання
Ставок-охолоджувач ЗАЕС
Статті

HFTS: Технологія, що може змінити правила гри для української аквакультури

HFTS — технологія, що може змінити правила гри для української аквакультури Україна має унікальний шанс стати регіональним лідером у сфері інтенсивного вирощування риби на суші. Гібридна проточна система з частковою рециркуляцією води (HFTS) — це енергоефективна, гнучка та доступна технологія, яка вже довела свою ефективність у Норвегії, Ісландії та Канаді. Вона ідеально підходить для українських умов — з багатими водними ресурсами, технічними каналами, меліоративною інфраструктурою та стабільним попитом на рибну продукцію. Але для прориву потрібні чіткі кроки: визнати HFTS на законодавчому рівні, спростити доступ до водних і земельних ресурсів, запровадити прозорий механізм інвестування та використати потенціал теплових водойм атомних електростанцій, які досі не задіяні у виробництві риби. Сьогодні — найкращий момент, щоб зробити ставку на сучасну аквакультуру. І саме HFTS може стати тією моделлю, яка виведе Україну з імпортозалежності до сталого зростання та продовольчої безпеки.

16 хв читання

Зацікавлені в наших рішеннях?

Зв'яжіться з нами, щоб обговорити, як ми можемо допомогти з вашим проектом аквакультури.